Проблема над яким працює освітній заклад

«Формування критичного мислення учнів через розвиток інфомедійної грамотності на основі компетентнісного підходу»

Актуальність науково-методичної проблеми.

Критичне мислення і вміння працювати з інформацією – найважливіші навички сучасної людини. Ризики, пов'язані з недоліком інфомедійної грамотності громадян, обов'язково виявляться в різних негативних явищах. Для суспільства це загроза демократії: дезінформація, маніпуляції фактами, нав’язлива пропаганда. На рівні окремої людини це стрес, психологічні залежності, булінг тощо. В економіці – непродуктивні бізнес-рішення, недобросовісна реклама, відставання від глобальних трендів. В Україні та в усіх пострадянських країнах ці проблеми дуже актуальні. Тому зусилля, спрямовані на розвиток сфери медіаосвіти, матимуть суттєвий результат для розвитку й суспільного прогресу країни.

У документах, затверджених Євросоюзом та ООН, наголошується, що медіаграмотність є базовим елементом політики у сфері споживання інформації, основою обізнаності щодо питань прав людини, необхідною умовою залучення громадян до участі в демократичному житті, дієвим фактором міжкультурного діалогу.

Результатом медіаосвіти має бути підвищення рівня медіакомпетентності, або ж медіаграмотності, яка полягає в сукупності мотивів, знань, умінь і можливостей, що сприяють добиранню, використанню, критичному аналізу, оцінюванню, створенню та поширенню медіатекстів різних форм, жанрів, а також аналізу складних процесів функціонування медіа в суспільстві.

Метою навчальної діяльності учнів має стати не сукупність знань з певних дисциплін, а компетентність особистості як загальна здатність, інтегрований результат навчання, як складний комплекс, що характеризує здатність індивідуума успішно функціонувати та адаптуватися до вимог життя, знаходити правильні рішення у конкретних навчальних, життєвих, а майбутньому і професійних ситуаціях. Освіта має орієнтуватись на діяльнісні, розвиваючі технології, які формують у учнів уміння вчитися, оперувати і управляти інформацією, швидко приймати рішення, пристосовуватись до потреб ринку праці (формувати основні життєві компетенції). Світовий процес переходу до інформаційного суспільства, а також економічні, політичні і соціальні зміни, що відбуваються в Україні, зумовлюють потребу аналізувати інформацію і критично мислити.

Отже, знання як самоціль має поступитися місцем знанню як інструментові життя, що забезпечує молодій людині жити в гармонії з власною природою, довкіллям, суспільством, окремими людьми, можливість оволодіти новими технологіями.

Критичне мислення — це необхідна навичка і життєво важливий ресурс сучасної людини. Критичне мислення базується на законах логіки та на розумінні психологічних процесів, які протікають у нашій свідомості. Критичним мислителям властиве скептичне ставлення до всього, але ніяк не цинічне.

Навички критичного мислення дають змогу не потонути в інформаційній лавині, не піддатися маніпуляціям, допомагають приймати зважені рішення та відстоювати їх. Критичне мислення допомагає в пошуку нових шляхів вирішення проблем.

Розвиток критичного мислення є важливим як для дітей, так і для дорослих, бо у світі, де має місце інформаційна війна, важливо вміти розпізнавати інформацію, аналізувати джерела і мотиви, приймати зважені рішення. В період розвитку інформаційних технологій цінується вміння професійного пошуку необхідної інформації, здатність її проаналізувати, оцінити та застосувати. Формувати критичне мислення варто ще з початкової школи, адже діти не бояться сумніватися в почутому чи побаченому, задавати безліч запитань, досліджувати невідоме. І це треба заохочувати та розвивати.

Мета: створення оптимальних умов для формування критичного мислення учнів через розвиток інфомедійної грамотності на основі компетентнісного підходу

Пріоритетні цілі гімназії на 2021 - 2026 н.р.

Реалізація компетентісного навчання і виховання;

Широке використання ефективних педагогічних технологій;

Підвищення рівня професійної компетентності вчителя, іміджологічної культури, зростання мотивації до самовдосконалення;

Результативність участі учнів школи у Всеукраїнських олімпіадах з базових дисциплін, творчих конкурсах;

Створення здорового мікроклімату в гімназії, сприятливих умов для навчання і виховання, співпраці вчителя і учнів;

Розвиток критичного мислення в учнів як інструменту для формування інтелектуально незалежної особистості;

Підготовка конкурентноспроможних випускників, адаптованих до життя у суспільстві, яке швидко змінюється.

Очікуваний результат:

• • підвищення професійної компетентності, творчого потенціалу педагогів;
  • формування медіакультури учнів відповідно до їхніх вікових, індивідуальних та інших особливостей;
  • підвищення рівня сформованості життєвих компетентностей учнів, готовності їх до життя, здатності самостійно приймати рішення, критично мислити та бути конкурентноспроможними на ринку праці;
  • вироблення методичних рекомендацій за результатами роботи над науково-методичною проблемою;
  • розробка програм, проектів і семінарів з проблеми;
  • обмін досвідом, інтеграція отриманих знань в практику роботи вчителів гімназії;
  • використання набутого досвіду на практиці;
  • поширення за межами школи кращого досвіду, створеного у середині колективу.

Реалізації проблеми в освітньому процесі сприяє участь закладу в  проєкті IREX «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність», який  відповідає Державному стандарту базової середньої освіти, відбувається через напрацьовані в проєкті шляхи, а саме:

 – критичне мислення: вміння ставити запитання, обґрунтовувати власну думку, оцінювати та інтерпретувати події, проводити паралелі із сучасністю, аналізувати передумови та причини події;

– інфомедійна грамотність: уміння ефективно шукати інформацію, працювати з джерелами й першоджерелами; уміння відрізняти факти від суджень; уміння систематизувати інформацію, висувати гіпотезу та оцінювати альтернативи;

 – соціальна толерантність: уміння ідентифікувати та протидіяти мові ворожнечі, стереотипам і дискримінації; формувати навички етичного спілкування;

 – цифрова безпека: розуміння цифрового сліду; – візуальна грамотність: уміння аналізувати фото, символи, інфографіку;

 – стійкість до впливів: уміння ідентифікувати прояви пропаганди, фейки й маніпуляцію, вплив медіа на емоції;

 – інноваційність: уміння втілювати ідеї завдяки онлайн-інструментам тощо.