ЕКОЛОГИ ЗАКЛИКАЮТЬ БІЛЬШ СУВОРО ДОТРИМУВАТИСЯ ПРАВИЛ ПОВОДЖЕННЯ З ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ У ЗВ’ЯЗКУ З ЕПІДЕМІЄЮ КОРОНАВІРУСУ
У результаті протиепідемічних заходів, які сьогодні проводяться у зв’язку з епідемією коронавірусу, утворюється значна кількість медичних відходів. Вони можуть бути не тільки носіями вірусу, а й становити загрозу довкіллю, якщо не дотримуватися правил їх збирання та передачі на знешкодження.
Так, використані маски, рукавички, флакончики від знезаражувальних засобів, спецодяг – усе це при недбалому ставленні може бути джерелом зараження інших людей та забруднення довкілля, особливо в період дії карантину. Тому не слід забувати про дотримання правил і норм поводження з побутовими відходами, в тому числі з медичними.
Для цього слід додержуватися простих рекомендацій:
- вдома тримати окремий сміттєвий пакет для збирання відходів, що можуть бути потенційними носіями вірусів (маски, рукавички, паперові носові хустинки тощо); у разі його заповнення герметично зав’язати та помістити ще в один пакет перед видаленням до сміттєвого баку або спеціальної ємності для збирання таких видів відходів (за наявності);
- у разі перебування поза домівкою, тримати із собою невеличкий пакетик для складання використаних паперових хустинок, масок, який потім вдома помістити у загальний пакет для таких відходів;
- не викидати одноразовий посуд, використані засоби захисту та паперові хустини до звичайних сміттєвих урн, аби птахи і тварини не розносили їх довкола.
Аби протистояти розповсюдженню інфекції та не допускати забруднення довкілля, зазначених правил і норм необхідно додержуватися не лише у медичних закладах, а й у повсякденному житті.
Органам місцевого самоврядування, керівникам підприємств, організацій і установ рекомендується встановити поблизу звичайних баків для сміття окремі герметичні ємності, що чітко розрізняються за кольором або маркуванням, для збирання від населення потенційно інфікованих відходів. У подальшому забезпечити знешкодження таких відходів на спеціалізованих підприємствах з дотриманням вимог, визначених вищевказаним наказом МОЗу.
Інформаційна довідка для проведення роз’яснювальної роботи щодо запобіганню поширенню коронавірусу
Відповідальне ставлення працівників та роботодавців до власного здоров'я та здоров'я оточуючих!
Основна теза: Захворів – сиди вдома. Не варто ризикувати власним здоров’ям та здоров’ям інших.
У разі погіршення стану – потрібно звернутись до свого сімейного лікаря
Керівнику потрібно забезпечити недопущення перебування на робочому місці працівників з симптомами гострого респіраторного захворювання, підвищеної температури тіла та особливо осіб, що повернулись з відпустки або з відрядження з країн, в яких були зареєстровані випадки COVID-19.
Діагностика. Як визначити на початкових стадіях коронавірус?
На початковій стадії коронавірус має такі ж симптоми, що і інші гострі вірусні захворювання. Визначити можуть тільки спеціальні тести.
Найпоширенішими симптомами є головний біль, кашель, лихоманка та утруднення дихання, в деяких випадках - діарея або кон'юнктивіт.
Новий штам коронавірусу може викликати тяжку форму пневмонії. В цьому його небезпека.
Важливо! Вчасне діагностування. Так як за симптоматикою коронавірус нічим не відрізняється від інших вірусних хвороб, то важливо відразу звернутись до лікаря. Якщо ви протягом останні 14 днів повернулись із країни, в якій зафіксовані випадки коронавірусу або ж спілкувались із людиною, яка контактувала із тим, хто прибув до України з країн де зафіксовані випадки коронавірусу – відразу попередьте про це свого сімейного лікаря. Надалі - лікар має алгоритм дій, що робити.
Хто є групою ризику?
Перебіг хвороби залежить від імунітету людини. Вразливою групою є люди похилого віку та люди із хронічними хворобами і слабким імунітетом, вони більш схильні до розвитку важких захворювань. Також після фіксації випадків коронавірусу вразливою групою є медичні працівники.
Контактна особа при випадку COVID-19 – особа, яка наразі не має симптомів, але яка контактувала, або ймовірно контактувала із особою, хворою на COVID-19. Особи, які мали прямий фізичний контакт з хворим на COVID-19 (наприклад, через рукостискання).
Особи, що мали незахищений прямий контакт із інфекційними виділеннями (наприклад через кашель, торкання використаних паперових хустинок голими руками тощо)
Особи, які контактували особисто з хворими на COVID-19 на відстані до 2 метрів та більше 15 хвилин.
Особи, які перебували у закритому середовищі (наприклад, аудиторія, кімната для переговорів, зал очікування лікарні тощо) з хворими на COVID-19 на відстані до 2 метрів та більше 15 хвилин.
Пасажири літака, які сиділи на відстані двох місць (у будь-якому напрямку) від хворого на COVID-19, супутники або особи, які надають догляд та члени екіпажу, що обслуговують в тій частині літака, де розміщений індексний випадок[4] (якщо тяжкість симптомів або пересування хворого вказують на більш велику експозицію, контактними можуть вважатися всі пасажири секції або всі пасажири
Як можна заразитися, Як передається вірус?
Наразі відомо, що новий коронавірус передається краплинним та контактним шляхами.
Вірус не циркулює у повітрі. Він не здатний переміщатись на далекі відстані. Він є тільки в крапельках, які людина видихає під час кашлю чи чханню. Відстань – це гарантія безпеки. Це фактор переривання епідемічного ланцюга. Тому, заразитись неможливо навіть від інфікованої людини, якщо ви не знаходитесь безпосередньо поруч із інфікованим (нагадуємо, це максимум – 1,5-2 м).
На поверхнях вірус може жити близько 3 годин. Тому важливо дезінфікувати поверхні, ручки дверей і т.д.
Переважає контактний шлях, коли вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об’єктів (тварин, м’яса, риби, дверних ручок, поручнів), що забруднені виділеннями із дихальним шляхів хворого чи інфікованого.
Краплинним шляхом вірус передається від людини до людини під час кашлю або чхання у тісному контакті, коли утворюються краплі діаметром понад 5 мкм. Коронавіруси не здатні зберігати інфектогенність (заразність) під час передавання на далекі відстані. Тому тісним контактом вважають відстань менше 1 м.
Як довго вірус живе на поверхнях?
За попередньою інформацією вірус може виживати на поверхнях лише протягом 3 годин. Прості дезінфікуючі засоби можуть вбити вірус, унеможливлюючи зараження людей.
Рекомендації як убезпечити себе від зараження: 1.Ретельно і часто мийте руки з милом чи обробляйте їх антисептиком. Миття рук з милом:
тривалість процедури — 20–40 с;
вода має бути теплою (комфортної температури), а не холодною чи гарячою; обов’язкова процедура, якщо руки видимо забруднені, після приходу з вулиці, перед прийомом їжі, після відвідування туалету, якщо відсутній антисептик для рук;
Обробка рук спиртовмісним антисептиком:
спиртовмісний антисептик для рук — розчин із вмістом спирту 60–80% або із 2% хлоргексидину (інші засоби, що реалізують як «антисептик для рук», наприклад настій ромашки або розчини із 40% вмістом спирту, не є такими);
антисептик має покривати всю поверхню шкіри рук (в середньому на одну обробку слід використовувати 3 мл розчину, а це 24–27 «пшиків» кишеньковим диспенсером, тому рекомендовано його просто наливати в долоню); тривалість обробки — близько 30 с;
особливу увагу приділіть нігтям (там накопичується найбільше бруду); обов’язкова процедура в разі будь-яких контактів із (потенційно) забрудненими об’єктами;
у разі частого користування антисептиком застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри;
контролюйте доступ маленьких дітей до антисептика (він містить спирт і токсичний для прийому всередину).
2.Уникайте скупчення людей.
3.Якщо ви захворіли, залишайтеся вдома і зверніться до лікаря. 4.Використовуйте захисну маску:
обов’язково — якщо захворіли і маєте респіраторні симптоми (кашель, нежить); якщо перебуваєте у місцях великого скупчення людей — з метою додаткового захисту.
Використовуйте маску правильно:
вона має покривати ніс і рот;
вона має щільно прилягати, без відступів по краях;
заміняйте маску, щойно вона стала вологою; не чіпайте зовнішню частину маски руками, а якщо доторкнулися, помийте руки з милом чи обробіть спиртовмісним антисептиком;
заміняйте маску щочотири години;
не використовуйте маску повторно.
Додаткові рекомендації працівникам на об’єктах харчування По термообробці необхідно суворо дотримуватись існуючих вимог до приготування страв. Миття посуду повинно проводитись строго по інструкції: видалення залишків їжі. миття щіткою за температури води 50 градусів з миючими засобами. миття з додаванням дез. розчину у іншій ємності (ванні). ополіскування під проточною водою температурою не менше 65 градусів - це також в окремій ємності. просушування на спеціальних полицях
Рекомендації для громадян щодо коронавірусу 2019-nCoV
Міністерство охорони здоров’я України закликає громадян та мандрівників дотримуватись звичайних заходів обережності.
Коронавіруси – це велика родина респіраторних вірусів, що можуть спричиняти захворювання: від звичайної застуди до тяжкого гострого респіраторного синдрому.
Основними клінічними ознаками та симптомами коронавірусу є гарячка та утруднене дихання.
У разі появи симптомів, що свідчать про гострі респіраторні захворювання під час подорожі або після неї, мандрівникам рекомендується звернутися до лікаря та надати відомості про історію подорожей.
Стандартні рекомендації ВООЗ для широкої громадськості щодо зменшення впливу та передачі ГРВІ:
часто мийте руки або обробляйте дезінфікуючими засобами;
під час кашлю та чхання прикривайте рот і ніс паперовою хустинкою. Використану хустку варто негайно викинути та помити руки;
уникайте тісного контакту з усіма, хто має гарячку та кашель;
якщо маєте підвищену температуру тіла, кашель й утруднене дихання, якнайшвидше зверніться до лікаря та повідомте йому попередньою історією подорожей;
відвідуючи живі ринки в районах, в яких зараз фіксуються випадки нового коронавірусу, уникайте контакту з живими тваринами та поверхнями, які контактують з тваринами;
не споживайте сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження. Із сирим м'ясом, молоком тощо слід поводитися обережно.
Відділ з питань НС, ЦЗН, ОМР
Для профілактики захворювання слід дотримуватись стандартних рекомендацій:
часто мийте руки або обробляйте дезінфікуючими засобами;
під час кашлю та чхання прикривайте рот і ніс паперовою хустинкою. уникайте тісного контакту з усіма, хто має гарячку та кашель;
якщо маєте підвищену температуру тіла, кашель й утруднене дихання, якнайшвидше зверніться до лікаря та повідомте йому попередньою історією подорожей;
не споживайте сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження.
Інтернет-залежність чи саморозвиток: технології в умовах цифрового світу
Потрапляючи в інтернет-простір, одразу отримуєш безліч переваг. Але є і недоліки – перебування у віртуальному світі може відбитися на психіці школяра. Факти про інтернет-залежність серед підлітків та досвід цифрового виховання у різних країнах світу.
Повчити уроки, поспілкуватися з друзями, почитати щось цікавеньке, погратися, щось спитати – звичайні справи будь-якого школяра. Смартфон. В наш час він все частіше виступає засобом для здійснення всіх цих повсякденних дій.
Так, звісно, в час цифрових технологій безглуздо ігнорувати можливості, які відкриваються з їх розвитком. Миттєвий доступ до будь-якої інформації, віртуальна комунікація, купа різних функцій в одному пристрої – все це зручно! Але, є певні «але»…
Факти щодо використання цифрових технологій у повсякденні
Американський дослідницький центр Pew оприлюднив статистику: середньостатистична дитина проводить більше часу в електронних медіа, ніж у школі, а чверть підлітків знаходиться онлайн практично цілодобово.
За результатами дослідження CHILD WISE, у цивілізованих країнах спостерігається така тенденція: діти віком від 5 до 16 років проводять перед екраном у середньому 6,5 год/день. Це у 2,5 рази більше у порівнянні з 1995 роком.
Цифрові медіа все щільніше входять у повсякденне життя, в результаті чого віртуальність і реальність взаємно проникають одна в одну. Але до яких наслідків це може призвести?
Результати дослідження ESPAD в Україні
Візьмемо для прикладу опитування ESPAD, проведене міжнародною організацією UNISEF у 2015 році. Воно стосувалося поширення та загальних тенденцій тютюнопаління, алкоголю та інтернет-залежності серед підлітків України. Для яких переважно цілей використовують інтернет українські школярі? Результати дослідження наведені на графіку:
Частка респондентів, які використовують інтернет щоденно та основна їх діяльність у віртуальному середовищі
Отже, найбільше часу українські підлітки проводять у соціальних мережах. Але це, скоріше, загальнонаціональна тенденція. Як зазначають офіційні ЗМІ, Україна входить у п'ятірку країн, інтернет-користувачі яких активніше відвідують соціальні мережі (81%). При цьому в таких країнах, як Великобританія, США, Німеччина, не дивлячись на більшу загальну кількість інтернет-користувачів, число відвідувачів соціальних мереж значно нижче.
Окрім того, понад 25% підлітків знаходяться у мережі понад 6 годин на добу!
Частка респондентів, які користуються інтернетом в середньому понад 6 год/доб протягом останнього місяця, їх основна діяльність у віртуальному середовищі
Чи має тривале перебування у віртуальному середовищі наслідки? За результатами того ж дослідження ESPAD, 81% респондентів мають помірну інтернет-залежність, а 10,6% – сильну. Лише 8,4% респондентів не відчувають потреби в постійному користуванні всесвітньою мережею.
Інтернет-залежність: симптоми та наслідки
Все частіше вчені з усього світу з цього приводу б'ють на сполох, бо стикаються зі зворотною стороною вільного доступу до інформації – інтернет-залежністю.
Симптоми хвороби були описані американським психіатром Айвеном Голдбергом, а сам термін problematic Internet use (PIU) запропонований ще у 1995 році.
З 2008 року на міжнародному рівні було визнано інтернет-залежність реальною хворобою, головними проявами якої є:
постійне бажання бути онлайн;
роздратованість при відсутності доступу до мережі;
відсутність бажання відволікатися від віртуального простору;
максимальне фіксування подій життя у віртуальній реальності (світлини, переміщення, думки тощо)
порушення уваги;
відмова від їжі або нерегулярне харчування;
відмова від «живого» спілкування;
конфлікти з оточуючими, які не розділяють надмірне захоплення інтернетом тощо.
На сьогодні проблема залежності від віртуального світу набирає все більших масштабів і підіймається повсюдно.
The New York Times оприлюднив інформацію, що МРТ головного мозку інтернет-залежної людини, схоже на МРТ наркомана. Діти та підлітки більше схильні до цієї хвороби, аніж дорослі.
Дослідження, проведені спеціалістами Масачусетського інституту свідчать про те, що діти та підлітки, які регулярно використовують соціальні мережі понад 3 години на добу, схильні до депресії та самогубств на 27% більше за своїх однолітків. Причому депресивний стан в такому випадку у 5 разів важчій, ніж депресії іншого походження.
Вперше всерйоз проблему інтернет-залежності підняли у Південній Кореї. За даними Тhe Korea Times від інтернет-залежності в цій країні страждає понад 2 млн дорослих та 26% підлітків. Тому саме тут з'явилася перша в світі лікарня для геймерів. А інтернет-залежність є для цієї країни серйозною соціальною проблемою.
У 2013 році у Мілані питання проблем цифрової залежності вперше обговорювалось на найвищому рівні на І Міжнародному конгресі з боротьби з інтернет-наркоманією. Результатами чого стало привернення уваги, сумісний пошук попередження та шляхів вирішення цієї проблеми.
Наразі окремі лікарні для інтернет-залежних пацієнтів є не тільки у Південній Кореї, але і у Китаї, США, Японії, Алжирі, Росії та інших країнах. А в США діють центри на кшталт CMHC чи Netaddictio, в яких надаються кваліфіковані консультації людям, що страждають хворобою цифрового суспільства.
Зважаючи на зростання масштабів проблеми, все гостріше постає питання щодо впровадження цифрового виховання. Головна ідея якого полягає в тому, щоб не тільки контролювати час перебування у віртуальному середовищі, а й забезпечувати пріоритетний доступ до корисних інтернет-ресурсів для підлітка.
Тенденції цифрового виховання у різних країнах
Вперше питання щодо необхідності цифрового виховання порушили у Америці, і нині США задає тон у цих питаннях. Але в окремих країнах загальні тенденції цифрового виховання відрізняються:
Ассоціацією педіатрів США рекомендоване чітке обмеження використання девайсів лише для дошкільнят, а для підлітків радять тільки вимикання електронних засобів комунікації не пізніше, аніж за годину до сну.
В Австралії та Канаді для дітей віком до 4-5 років рекомендоване перебування перед екраном до 1 години на добу.
Міністерство охорони здоров'я Німеччини радить для дошкільнят обмежити час знаходження перед екраном до 30 хвилин, а для підлітків і навіть дорослих до 2 годин.
У Тайвані з цього приводу діє закон, згідно з яким батьки можуть отримати штраф 2 150 дол. за безконтрольний доступ дітей до цифрових медіа.
Але не обмеженням єдиним! Громадські організації, що займаються питаннями цифрового виховання, стають все більш популярними. Так, Common Sense Media (США) та Parent Zone (Великобританія) проводять власні наукові дослідження щодо впливу цифрових медіа на психіку людини, а також пропонують конкретні практичні прийоми, як облаштовувати дитячий час, проведений в інтернеті в умовах сучасного цифрового світу.
В Україні на сьогодні поки що урегулювання часу взаємодії дітей і підлітків з цифровими медіа на законодавчому рівні немає. Українські лікарі радять додержуватися тих же норм, що і у європейських країнах.
Авторитетний в Україні педіатр Є. О. Комаровський на своїй сторінці у ФБ на питання, який вплив мають на дітей планшети, зазначив: «Універсального впливу немає. Адже одних гаджети навчають, інших туплять, а когось ізолюють від реальності. Важливо, щоб дорослі вчасно вловили грань, за якою дитина втрачає різницю між реальною і віртуальною дійсністю».
Головна задача дорослих полягає в тому, щоб бути небайдужими до дітей та підлітків, вміти грамотно попередити ризики і небезпеки цифрового середовища. Чи потрібно обмежувати час перебування? Мабуть, у сучасному цифровому середовищі зробити це важко, а от приділення більше уваги якісному наповненню дитячого часу перед екранами буде значно ефективнішим за формальне його обмеження. Але й медичні рекомендації спеціалістів також варто враховувати!
Інструкція з техніки безпеки для учнів. Правила безпечної поведінки під час карантину та зимових канікул.
Поведінка на дорозі Взимку дороги особливо небезпечні, оскільки випадає сніг і засипає їх. Від морозу сніг замерзає і дорога робиться особливо слизькою, як каток. Тому їх треба посипати піском, щоб відбувалося зчеплення коліс з дорогою, тобто тертя. Але дорогу посипали, а сніг іде й іде, дорога знову робиться слизькою. Машинам треба їхати, їх заносить на поворотах так сильно, що може крутити навколо своєї осі, як карусель. У таких випадках найчастіше трапляються ДТП з важкими наслідками. Водієві важко впоратися з керуванням. Тому взимку треба бути особливо обережним. А це означає, що не можна ковзатися на тротуарі, а тим більш на проїжджій частині дороги. Машину на слизькій дорозі зупинити неможливо. Гальмівний шлях транспортного засобу на слизькій дорозі збільшується у два - три рази. Хоч на колеса одягають зимову гуму з шипами, яка поліпшує зчеплення з дорогою, але це мало допомагає, коли дороги слизькі.
Ви - пішоходи. Тому подумаймо разом, як вберегти себе від ДТП. Почнемо з того, що взимку треба бути особливо уважними на дорозі.
Правила поведінки на вулицях і дорогах у зимовий період
• Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете посковзнутися і впасти.
• Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб не виїхати на проїжджу частину, бо це дуже небезпечно.
• Не ходіть близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування
• При переході дороги будьте особливо пильні. Переходьте її лише на переході й уважно придивляйтеся, щоб не було поблизу машини. Або тоді, коли транспортні засоби вже зупинилися.
• Ніколи не перебігайте дорогу навіть коли немає транспортних засобів, бо по слизькій дорозі бігти небезпечно.
• Не катайтеся на ковзанах по тротуару чи дорозі - це небезпечно.
• Ніколи не чіпляйтеся до транспортних засобів, щоб прокататися з «вітерцем». Це приведе до тяжких трагічних наслідків.
• Ніколи не спускайтеся з гірки на санчатах або лижах з тієї гірки, що веде на дорогу.
• Залізниці взимку також небезпечні, адже скрізь слизько. Якщо виникає потреба перейти залізничну колію, то будьте уважні.
• Не грайтеся в рухливі ігри поблизу проїжджої частини. Не штовхайтеся, щоб не потрапити під колеса автомобіля.
• Коли чекаєте на зупинці громадський транспорт, ніколи не ставайте на край тротуару, тому що можете посковзнутися самі або ненароком хтось може штовхнути вас, і ви потрапите під колеса.
• Поводьтеся на вулиці та зупинці культурно, чемно, адже соромно бути невихованим.
• Обходьте транспортні засоби дуже уважно, коли обмежена чи недостатня видимість. • Зимова дорога криє в собі небезпеку, тому зосередьте на ній всю увагу.
Вибухонебезпечні предмети
• До виявлених вибухонебезпечних предметiв нi в якому разi не можна торкатись, перекладати, розряджати, зберiгати;
• забороняється використовувати снаряди для розведення вогню;
• не можна збирати, здавати снаряди в металобрухт;
• виявивши вибухонебезпечнi предмети, необхiдно термiново повiдомити полiцiю, школу, вiйськкомат.
Правила протипожежної безпеки
• дотримуйтесь правил протипожежної безпеки пiд час встановлення ялинок, пiд час проведення новорiчних свят;
• гра з вогнем - одна з причин пожежi;
• Категорично забороняється зривати петарди та запускати салюти без нагляду батьків! Правила поведiнки на кризi
• Не виходьте на кригу, мiцнiсть якої вам невiдома;
• не виходьте на кригу пiд час льодоходу, весняної вiдлиги, снiгу i сильних перепадiв температури повiтря;
• не збирайтесь на кризi великими групами;
• не заїжджайте на лижах з крутого берега на неперевiрену кригу.
Правила поведiнки при користуванні електричними приладами
При користуванні електричними приладами не можна:
- залишати без догляду ввімкнені прилади;
- ставити під розеткою електронагрівальні прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;
- вмикати у розетку декілька приладів одночасно;
- торкатися оголених місць при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці розетки;
- вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;
- стукати по екрану телевізора, що згас, він може зайнятися або вибухнути; телевізор необхідно негайно вимкнути.
При користуванні нагрівальними приладами не можна:
- вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;
- накривати, адже прилад перегрівається;
- використовувати у тривалому режимі.
Правила безпечного користування побутовими газовими приладами.
Гази, і особливо продукти їх згоряння, спричиняють отруйну дію, тому треба дотримуватися особливої обережності. Необхідно провітрювати приміщення, де є газові прилади.
Забороняється:
-- користуватися газовими колонками при відсутності тяги;
-- відкривати кран газопроводу, не перевіривши, чи закриті всі крани газової плити;
-- стукати по кранах, пальниках твердими предметами;
-- сушити речі над газовою плитою.
Почувши запах газу, перекрийте кран газопроводу і зателефонуйте 104.
Дії при виявленні запаху газу.
Якщо ви виявили запах газу в приміщенні, то дотримуйтесь наступних правил: -- не вмикайте електрику;
-- не запалюйте сірники;
-- не паліть;
-- провітріть приміщення;
-- перекрийте крани газоподачі;
-- викличте аварійну бригаду за номером 104.
Будьте обережні: запобігайте утворенню іскор у будь-який спосіб, адже це може призвести до загоряння газу та його вибуху.
